Украинский философ Г. С. Сковорода (1722 — 1794) был настолько незаурядной и разносторонней личностью, что просвещенные украинцы называли его «своим Пифагором», «украинским Сократом», «степным Ломоносовым». А что касается памяти народной, то по свидетельству историка Н. И. Костомарова, мало можно указать таких народных лиц, каким был Сковорода и которых бы так помнил и уважал украинский народ. Отзвуки легендарной жизни странствующего поэта и мудреца и по сей день рассыпаны в речи украинской то в виде шутки, поговорки, а то в виде афоризма, приписываемых Сковороде. Копии портрета Сковороды в XIX веке висели во многих домах на Украине.
«Роздуми» Марка Аврелія — записки з мандрівки до самого себе. Посідаючи владу над величезною державою, римський імператор Марк Аврелій Антонін наполегливо шукає себе як простого громадянина Всесвіту. Спомогою в цьому — філософія, зокрема, вчення стоїків: з одного боку — послідовно матеріалістичне, з іншого — одне з найодухотвореніших у європейській інтелектуальній історії.
Для тих, хто в пошуку.
Цей навчальний посібник створено на основі курсу лекцій, прочитаного у 1993–1995 роках студентам Національного університету «Києво-Могилянська Академія». В ньому характеризуються головні етапи розвитку філософсько! думки України від часу її зародження й до кінця XX століття, грунтовно розглядаються філософські погляди значних представників української культури. Після кожної лекції подано список рекомендованої літератури та питання для дискусії, осмислення яких сприятиме засвоєнню матеріала.
Іноді життя відкидає нас на узбіччя. І річ не в якихось там великих драмах чи боротьбі за виживання, а в безлічі дрібних невдач, безупинній метушні, повсякденних проблемах. Та значно частіше ми почуваємося переможцями на полі щоденної борні, впевнено, без страху дивимося в майбутнє, в очікуванні того, що має настати, — чи то добре чи то прикре, — того, що захоче послати нам Бог, адже ми до цього готові.
Оце і є герой повсякденності. Діє він часом неусвідомлено, просто з інстинкту виживання. Розводить руками гілля на своєму шляху, і йому байдуже, як називаються ті дерева. Але іноді він зупиняється перепочити і подумати. В його голові рояться тисячі споконвічних питань людини: чому, навіщо, чи це можливо, а якщо я...
«Сьогодні я бачила...» — это первая публикация на украинском языке сборника философских эссе Делии Стейнберг Гусман, известного философа, писателя, музыканта, чьи книгии статьи изданы уже во многих странах мира.
Внимательный взгляд, полный сострадания к миру, философский склад ума и душевная тонкость человека искусства позволяют автору в самом, казалось бы, простом и обыденном явлении повседневности увидеть глубину, найти пищу для души.
Треба мати надзвичайну ясність розмислу професора Гусман, щоб прозирнути прості видимості так, як це зробила вона соковитою і напрочуд простою мовою у численних розділах цієї книги. Але ця простота жодною мірою не позначається на глибокодумності викладеного.
Учебное пособие, подготовленное Институтом философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины, освещает развитие религии на украинских землях, дает знания о религиозных процессах и закономерностях их развития в разных конфессиях. Религии древних обществ на землях Украины, дохристианские языческие верования, христианизация Украины, Средневековое христианство, религиозно-церковная жизнь в Украине во время ее безгосударственности, колониальной неволи, религии национальных меньшинств в Украине, религиозно-церковные процессы периода советской власти, религиозно-церковная жизнь в независимой Украине, тенденции развития религии в ближайшем будущем — такова краткая периодизация материалов пособия и отдельных его разделов.
«Алхімік» — роман у формі історичної розповіді, в якому розповідається про таємні братства Європи ХVI століття, де автор висловлюється за свободу думки.
У творі «Пес на ім'я Моассі» ми зустрічаємо критичний погляд на проблеми людства у формі фантастичної розповіді. Головним героєм виступає пес, який, отримавши тіло людини, але у душі залишившись собакою, дивиться із властивою йому простотою логіки на ірраціональні моменти людського суспільства.
У посібнику розглядається мораль як суспільне явище, як феномен культури та як форма світовідношення, висвітлюється моральна проблематика людської свідомості, діяльності й спілкування. Розкриваються внутрішні, екзистенційні аспекти моральності, питання добра і зла, відповідальності, сенсу життя, щастя, справедливості, любові. Аналізується низка актуальних етичних проблем зокрема співвідношений моралі й права, моралі й політики, національних і загальнолюдських моральних цінностей.
Книгу присвячено широкому колу питань теорії культури, що стосуються як природничих, так і гуманітарних наук. Ідея про те, що культура є феноменом самоорганізації ноосфери, була вперше висловлена автором ще 1992 р. Значно докладніше вона була розроблена у книзі «Самоорганізація і культура» (Київ, 1999 р.). З того часу в науковому апараті культурології значно звичнішими стали поняття синерґетики та кібернетики. З цих позицій автор аналізує цілу низку актуальних проблем культури, зокрема, й української, з притаманними їй гострими аспектами. Призначена для представників точних та гуманітарних наук, які цікавляться проблемами культури. Вона буде корисною для студентів та аспірантів, що вивчають культурологію, а також для викладачів культурологічних дисциплін.
«Теологічно-політичний трактат» видатного нідерландського філософа-пантеїста Бенедикта (Баруха) Спінози (1632–1677) — один із перших його кроків на шляху до створення цілісної картини світу і зрозуміння «першопричини і походження речей», що мислилося як пантеїстичне розкриття генезису всіх предметів та природних явищ з погляду тотожності Бога та природи як єдиної, вічної та нескінченної субстанції. Почавши з аналітичного розгляду текстів Старого та Нового Заповіту і критики схоластичних поглядів у контексті відомих йому історичних та суспільних закономірностей, філософ прийшов до раціоналістичного осмислення атрибутів світового становлення.
Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка 6 справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд — для англійців, Сорбонна — для французів, Карловий університет — для чехів, Ягеллонський — для поляків. Саме завдяки Києво-Могилянській Академії українське Відродження набуло рис захисту вітчизняних духовних здобутків: мови, традицій, звичаїв, віри, шлях до якого простягся через освіту — відкриття шкіл і друкарень, підготовку вчителів, підтримку письменників, поширення знань, зміцнення авторитету Православної церкви, її реформування.
Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; за ред. В. І. Ярошовця. — К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. — 774 с.
У підручнику розглядаються основні проблеми історії філософії, простежується процес становлення та розвитку різноманітних напрямків, течій, шкіл. Важливе місце приділяється парадигмальному характеру історико–філософського знання, що поєднує в собі всезагальність та цілісність конкретно–історичного уявлення про реальність. Особлива увага надається оригінальному розумінню співвідношення філософії та історії філософії.
Для студентів вищих закладів освіти.
Библиотека 
Украинский философ Г. С. Сковорода (1722 — 1794) был настолько незаурядной и разносторонней личностью, что просвещенные украинцы называли его «своим Пифагором», «украинским Сократом», «степным Ломоносовым». А что касается памяти народной, то по свидетельству историка Н. И. Костомарова, мало можно указать таких народных лиц, каким был Сковорода и которых бы так помнил и уважал украинский народ. Отзвуки легендарной жизни странствующего поэта и мудреца и по сей день рассыпаны в речи украинской то в виде шутки, поговорки, а то в виде афоризма, приписываемых Сковороде. Копии портрета Сковороды в XIX веке висели во многих домах на Украине.
«Роздуми» Марка Аврелія — записки з мандрівки до самого себе. Посідаючи владу над величезною державою, римський імператор Марк Аврелій Антонін наполегливо шукає себе як простого громадянина Всесвіту. Спомогою в цьому — філософія, зокрема, вчення стоїків: з одного боку — послідовно матеріалістичне, з іншого — одне з найодухотвореніших у європейській інтелектуальній історії. 
Цей навчальний посібник створено на основі курсу лекцій, прочитаного у 1993–1995 роках студентам Національного університету «Києво-Могилянська Академія». В ньому характеризуються головні етапи розвитку філософсько! думки України від часу її зародження й до кінця XX століття, грунтовно розглядаються філософські погляди значних представників української культури. Після кожної лекції подано список рекомендованої літератури та питання для дискусії, осмислення яких сприятиме засвоєнню матеріала. 
Учебное пособие, подготовленное Институтом философии им. Г. С. Сковороды НАН Украины, освещает развитие религии на украинских землях, дает знания о религиозных процессах и закономерностях их развития в разных конфессиях. Религии древних обществ на землях Украины, дохристианские языческие верования, христианизация Украины, Средневековое христианство, религиозно-церковная жизнь в Украине во время ее безгосударственности, колониальной неволи, религии национальных меньшинств в Украине, религиозно-церковные процессы периода советской власти, религиозно-церковная жизнь в независимой Украине, тенденции развития религии в ближайшем будущем — такова краткая периодизация материалов пособия и отдельных его разделов. 
У посібнику розглядається мораль як суспільне явище, як феномен культури та як форма світовідношення, висвітлюється моральна проблематика людської свідомості, діяльності й спілкування. Розкриваються внутрішні, екзистенційні аспекти моральності, питання добра і зла, відповідальності, сенсу життя, щастя, справедливості, любові. Аналізується низка актуальних етичних проблем зокрема співвідношений моралі й права, моралі й політики, національних і загальнолюдських моральних цінностей. 
Книгу присвячено широкому колу питань теорії культури, що стосуються як природничих, так і гуманітарних наук. Ідея про те, що культура є феноменом самоорганізації ноосфери, була вперше висловлена автором ще 1992 р. Значно докладніше вона була розроблена у книзі «Самоорганізація і культура» (Київ, 1999 р.). З того часу в науковому апараті культурології значно звичнішими стали поняття синерґетики та кібернетики. З цих позицій автор аналізує цілу низку актуальних проблем культури, зокрема, й української, з притаманними їй гострими аспектами. Призначена для представників точних та гуманітарних наук, які цікавляться проблемами культури. Вона буде корисною для студентів та аспірантів, що вивчають культурологію, а також для викладачів культурологічних дисциплін. 
«Теологічно-політичний трактат» видатного нідерландського філософа-пантеїста Бенедикта (Баруха) Спінози 
Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка 6 справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд — для англійців, Сорбонна — для французів, Карловий університет — для чехів, Ягеллонський — для поляків. Саме завдяки Києво-Могилянській Академії українське Відродження набуло рис захисту вітчизняних духовних здобутків: мови, традицій, звичаїв, віри, шлях до якого простягся через освіту — відкриття шкіл і друкарень, підготовку вчителів, підтримку письменників, поширення знань, зміцнення авторитету Православної церкви, її реформування. 
